Портфоліо

ІНФОРМАЦІЙНА (ВІЗИТНА) КАРТА

ПЕРЕДОВОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ

Прізвище, ім’я, по-батькові:

Ужицька Броніслава Володимирівна 

Адреса досвіду:

 Голозубинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів 

Дунаєвецької міської ради Хмельницької області

Фах, посада:

 «Математика і фізика», вчитель математики

Кваліфікаційна категорія: вища, вчитель-методист

Педагогічний стаж: 37

Назва досвіду: «використання групової форми на уроках математики»

Класифікація досвіду за темою та змістом: комплексний

Класифікація досвіду за характером діяльності: раціоналізаторський

Суть та зміст досвіду: використання групової форми навчання з метою підвищення пізнавальної активності учнів, організації їх самостійної творчої діяльності, формування інтелектуальних та спеціальних компетенцій.

Анотація досвіду: Учитель дуже добре розуміє, що сучасний урок – це організація пошуку істини, спроб і помилок учнів. Фігура вчителя відходить у тінь, хоч саме він є головним режисером дій учнів на уроці. Учитель йде на урок не демонструвати себе і свої знання та вміння, а допомогти розкритися кожному учневі. Головною його метою є не прагнення дати учням якомога більше інформації, а турбота про глибину та якість набутих ними знань, уміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у житті. Саме тому довгі роки вчителька працює над даною проблемою, поєднуючи її з інтерактивними формами навчання, проблемним навчанням, використанням ІКТ, організацією самоосвітньої діяльності учнів. На практичних заняттях організовує індивідуальну, парну, групову роботи, застосовує дослідницькі проекти, рольові ігри. Вона була учасником ІІ етапу конкурсу«Вчитель року» у номінації математика (2009 р), «Класний керівник»(2012р), конкурс «Кращий кабінет математики», який отримав І місце в районі і поданий на обласний конкурс(2012р). З 2009 року була керівником школи ППД вчителів, яка працювала на базі нашої школи. Являється керівником районного МО вчителів математики, п’ять років являлась керівником школи молодого педагога математики. В 2010 році брала участь у розробці матеріалів до державної підсумкової атестації  для учнів 9 класу з геометрії. Підготувала посібники «Тематична атестація у 5 класі», у 6 класі,  у 7  класі і у 8 класі за новою програмою.

Відомості про вивчення досвіду: досвід вивчено директором Голозубинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Лукіяновою О.В, розглянуто та схвалено на педагогічній раді Голозубинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Дунаєвецької міської ради (протокол №5 від 30.10.2012). 

Характеристика:

Характеристика

на вчителя математики

Голозубинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів

Ужицьку Броніславу Володимирівну

     Ужицька Броніслава Володимирівна закінчила Кам’янець – Подільський педагогічний інститут ім. Затонського,здобувши кваліфікацію учителя математики в 1980 році. Педагогічний стаж 33 роки. Має вищу кваліфікаційну категорію та звання «Вчитель – методист». Нагороджена знаком «Відмінник освіти України.»

     Броніслава Володимирівна фахівець своєї справи, творчопрацюючий вчитель, вимоглива, вміє володіти учнівським колективом.

     Учителька має добру науково – методичну підготовку, працює у відповідності з сучасними вимогами. На своїх уроках використовує таблиці, картки, розроблені власноруч, контрольні та самостійні роботи, тестові завдання. Весь матеріал в друкованому вигляді, системно оформлений для кожного учня. Учителька обрала свій шлях формування особистості учня і вибрала для себе пріоритетну проблему «Групова форма роботи на уроках математики.» Саме з цієї проблеми її досвід роботи схвалений ХОІППО.

     У своїй роботі традиційні технології вона доповнює сучасними: творчі проблемні завдання, рівнева диференціація, використання комп’ютерних технологій, самоосвітня діяльність учнів, що дає можливість врахувати індивідуальні особливості та можливості кожного учня.

     Броніслава Володимирівна постійно перебуває у творчому пошуку. Тому її уроки є різноманітні і цікаві. Реалізуючи свою проблему вчителька сприяє позитивному ставленню учнів до навчання, створює атмосферу доброзичливості і відповідно отримує позитивний результат. 68 її вихованців за результатами першого семестру мають високий і достатній рівень знань.

     За період від минулої атестації її учні щорічно отримують призові місця з математики на ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад та конкурсах МАН. Гарні результати учні показують на ЗНО.

     Броніслава Володимирівна проводить змістовну позакласну роботу, зокрема предметні тижні, диспути, КВК та ін. Переважна частина її вихованців щорічно є учасниками конкурсу «Кенгуру». Веде гурток «Ерудит».

     Займаючись методичною роботою, надаючи практичну допомогу учням, Броніслава Володимирівна підготувала посібники: «Групові форми роботи на уроках математики», «Тестові завдання для тематичних атестацій з геометрії. 7 клас», «Збірник задач по темах «Елементи комбінаторики» та «Початки теорії ймовірності», «Збірник завдань з геометрії для підготовки до ДПА», «Методична розробка гуртка «Цікава математика», «Розв’язування рівнянь, систем рівнянь та нерівностей з параметрами».

     Вчителька є керівником районного методоб’єднання вчителів математики і паралельно з цим веде школу молодого педагога учителів математики району.

     Броніслава Володимирівна є класним керівником. До обов’язків відноситься сумлінно, користується повагою серед учнів, вчителів, батьків.

  

Результативність: Дипломи переможця обласної педагогічної виставки «Освіта Хмельниччини на шляху реформування»: 2012 рік – Диплом І ступеня; 2013 рік – Диплом Іступеня; 2014 рік – Диплом ІІІ ступеня; 2015 рік – диплом ІІІ та І ступеня; 2016 рік – Диплом ІІІ ступеня.

  

 

Перелік друкованих матеріалів

1. Збірник завдань для тематичних атестацій 5 клас

2. Збірник завдань для тематичних атестацій 6 клас

3. Збірник завдань для тематичних атестації з геометрії 8 клас

4. Збірник задач "Елементи комбінаторики"
5. Збірник завдань для тематичних атестацій з алгебри та геометрії 7 клас

6. Збірник завдань для тематичних атестації з алгебри 8 клас

Теоретично-практична частина

Методичні розробки уроків та позакласних заходів

Відкриті уроки

Позакласна робота

Виховні заходи

Опис ППД

Як викликати зацікавленість до навчання, як забезпечити учнів цінними знаннями, навчити мислити, розмірковувати, доводити, виховувати особистість? Вправляти сильних і слабших учнів. Мабуть не має жодного вчителя, який би не задумався над цією низкою питань. Хвилюють вони і вчительку Ужицьку Б. В.

 «У житті немає нічого кращого, як вивчати й викладати математику», — писав відомий французький математик С.Д. Пуассон. Сучасні інноваційні методики відкривають широкий простір для творчого пошуку вчителя. Усі попередні покоління вчителів по краплинах збирали та передавали свій досвід: як у найкоротший час донести до учня знання, сформувати навички, заохотити, зацікавити та оцінити їхні знання. Нині життя заперечує репродуктивні форми навчання. Нікому на уроці не потрібні «сплячі красуні» та «добрі молодці», які мріють про закінчення уроку. Активна робота кожного учня з урахуванням рівня знань, кругозору, сформованості навчальних умінь -— головний напрям учительського пошуку. Урок не повинен бути солов’їною піснею вчителя, який дуже добре знає і любить свій предмет. Сучасний урок — це організація пошуку істини, спроб і помилок учнів. Фігура вчителя відходить у тінь, хоча саме він е головним режисером дій учнів на уроці.

Учитель іде на урок не демонструвати себе і свої знання та вміння, а допомогти розкритися кожному учневі. Головною його метою має бути не прагнення дати учням якомога більше інформації, а турбота про глибину та якість набутих ними знань, уміння самостійно здобувати знання і застосовувати їх у житті. Учитель-повинен уміти створювати ділову, творчу обстановку, вести діалог, дискусію.

Пошук ефективної методики викладання слід зосередити на використання методів навчання з акцентом на інтерактивні форми. інтерактивне навчання — це, насамперед, діалогове навчання, в ході якого відбувається поповнення новими знаннями в результаті взаємодії вчителя та учнів, учнів між собою, що має конкретну і прогнозовану мету. Це — створення комфортних умов навчання, за яких учень відчуває свою успішність, свої інтелектуальні досягнення, Що робить продуктивним сам процес набуття знань. У ході навчання практично всі учні втягуються у процес пізнання, мають можливість аналізувати те, що вони знають, розуміють і думають з даного приводу. Інтерактив виключає домінування однієї думки над іншими і будується на позитивному діалоговому спілкуванні. У ході діалогового навчання учні навчаються критично мислити, розв'язувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Для цього на практичних заняттях організовується індивідуальна, парна та групова робота, застосовуються дослідницькі проекти, рольові ігри, обробляються різні джерела інформації. Ці форми роботи інтерактивні по суті, оскільки складаються з обміну інформацією, внаслідок чого дістаємо нову навчальну інформацію.

  Модульно-розвивальне навчання має свою специфіку і вимагає докорінного покращення умов розвитку дітей на основі зміни підходів до виховання, організації навчання. I одним з таких шляхів є ГФН який використовує вчителька ось уже протягом 18 років. Бо саме спілкування, те співробітництво навчить дітей вчитися. При даній методиці головне завдання вчителя не "донести", "пояснити", "показати" учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед ними.

   Броніслава Володимирівна розуміє, що найголовніше у роботі - повага до дитини, пробудження в неї інтересу до навчання, впровадження різних його форм. Найперше вона вивчає потенційні можливості та індивідуально-психологічні особливості і будує навчальний процес з урахуванням специфічних особливостей учнів, зокрема тих їх якостей, які пов'язані із засвоєнням навчального матеріалу.

    Здійснюючи диференційований підхід до учнів з різним рівнем знань на кожному етапі уроку дає можливість максимально ущільнити інформацію і таким чином збільшити ємкість уроку, пристосувати процес навчання до індивідуальних особливостей, передусім до розумових можливостей кожного. Урок ніби розширює свої межі внаслідок уведення індивідуальних та індивідуально-групових форм роботи. Як відомо успіх навчання значною мірою залежить від уміння школярів учитися.

  

Щоб зробити навчальний процес гнучким, вона керує засвоєнням на кожному етапі уроку, стимулюю творчу діяльність учнів.

При організації диференційованого навчання дотримується трьох рівнів навчання: обов'язкового, базового, поглибленого. Приступаючи до вивчення нової теми інформую учнів якого рівня знань вони мають досягти.

   Диференційований підхід полягає у створенні оптимальних режимів діяльності школярів з різним рівнем знань на кожному етапі уроку. Такий підхід дає змогу своєчасно виявити прогалини в знаннях учнів і намітити шляхи їх ліквідації, дозволяє раціонально завантажувати учнів, враховуючи їх індивідуальні особливості. Він передбачає фронтальні, групові та індивідуальні форми роботи, які застосовуються на всіх етапах уроку різного типу.

   Диференційований підхід передбачає створення для кожного учня таких умов, за яких він не втратив би віру в свої сили і працював би стабільно відповідно до своїх можливостей протягом усього періоду навчання. Фізично неможливо на уроці дати індивідуальні завдання кожному школяреві, врахувавши при цьому розумові особливості, а тому завдання доцільно групувати відповідно до рівня знань учнів з певної теми чи розділу. Особливістю диференційованих завдань є організація різного виду вправ, що сприяють переборенню труднощів у засвоєнні матеріалу слабкими учнями і поглибленому опрацюванню його сильними.

Для ефективної організації роботи учнів на уроці виділяє типологічні групи і на їх основі комплектує ланки. Для виявлення типологічних груп учнів враховує рівень знань, умінь і навичок по предмету і рівень засвоєння знань і способів діяльності, тобто рівень підготовленості учнів на відповідному ступеню навчання. Також враховує рівень знань і способів діяльності.

   В першу групу включає учнів, які мають глибокі знання основ математики за пройдений курс навчання, які знають означення і зміст основних понять, вміють пояснити, аргументувати, доводити, узагальнювати математичні факти, виділити основне у вивченому матеріалі, які знають основні методи, правила, алгоритми розв'язання задач, успішно застосовують ці знання на практиці. Учні цієї групи завжди досягають всіх трьох рівнів знань і способів діяльності.

   В другу групу включає учнів, які мають добрі знання основних фактів, які входять в зміст навчання, але які не завжди можуть довести, пояснити, узагальнити, навести власні приклади.

    Ці учні знають основні методи розв'язання задач, вміють розв'язувати задачі пройденого курсу, але є затруднення при розв'язуванні задач, пов'язаних з здійсненням творчої пошукової діяльності в новій ситуації. Учні цієї групи досягають тільки двох перших рівнів засвоєння знань.

   В третю групу включає учнів, які володіють мінімумом знань, умінь і навичків достатніх для їх застосування по зразку. Ці учні вміють відповідати на запитання, які не потребують особливих доведень, пояснень, не володіють навиками раціонального розв'язання вправ і досягають тільки першого рівня засвоєння знань і способів діяльності.

   В четверту групу включає учнів, які з трудом засвоюють факти, поняття, правила і способи розв'язання задач, які не можуть розв'язати задачі, не розуміють умов задач, не можуть застосовувати відомі правила без допомоги вчителя.

   Ці групи створює для себе. На їх основі в класі створює робочі ланки, які допомагають здійснювати диференційований підхід і своєчасну допомогу кожній групі на різних етапах уроку.

   Ланки виділяє із 4 чоловік. Ця робота з ланками дозволяє поєднувати на уроці групову роботу з фронтальною, колективною і індивідуальною.

   Це сприяє організації активної пізнавальної діяльності кожного учня.

Групи учнів не постійні, їх кількісний і якісний склад змінює педагог зважаючи на рівень знань дітей, предмет, зміст теми та індивідуально-психологічні особливості. Наприклад, слабкого учня залучає до співпраці з сильним, непосидючих і рухливих - зі спокійними і уважними, а самовпевнених - зі скромними і стриманими.

    Поєднуючи різні форми навчання колективно-фронтальну, диференційовано-групову, парну, індивідуальну, вчителька навчає дітей працювати в колективі, співпрацювати, співпереживати, надати допомогу, зацікавленість у кращих знаннях кожного, оцінювати свої можливості, результати праці.

     Діти вчаться бачити успіхи і недоліки, помилки свої і своїх однокласників. Фронтальну роботу Ужицька Б.В. зорієнтовує не на середнього учня, а на те спільне, що властиве всім вихованцям. За такої організації роботи діти відчувають емоційне піднесення, в них зникає стомлюваність.

      Складність у вчителя виникає тоді, коли вона використовує кооперативно-групову форму роботи, тобто у групі кожен виконує частину загального завдання, бере участь у розподілі праці та підготовці відповіді. За таких умов діти повніше відчувають відповідальність, виявляють активність. Співпрацюючи в групі, вони прагнуть виконати завдання швидше, за потреби - допомагають товаришеві, вчаться слухати і чути, спостерігати і бачити, висловлювати свою думку, повагу чи осуд до інших, не принижуючи себе і своїх однокласників, поважаючи навколишніх.

    Діти люблять бувати в ролі вчителя. Організація роботи, коли учень стає ведучим, керівником колективу, мав виховний характер. Дехто виявляє себе культурним і людяним, дехто - неуважним і грубим. Створюються такі умови, різні ситуації спілкування:

    -   учень - учень (вчиться і сприймає матеріал)

    -   учень-вчитель (впливає сам на групу людей)

    -    учень-група, учень-пара

    -    учень-колектив.

   Такі різні - форми організації навчального процесу дають змогу використовувати:

    -  урок в ігровій композиції

    -  уроки-зустрічі, уроки-диспути, уроки-спостереження, уроки -заліки, уроки-мандрівки, уроки - конкурси знань.

   На різних етапах засвоєння програмового матеріалу вчителька проводить диспути «Клубу знавців»: ЩО? ДЕ? Коли?, підсумкові уроки.

Починаючи з п'ятого класу учителька застосовує парну роботу. На уроках математики Ужицька Б. В. вже з перших уроків вдало використовує гру "Наш комп'ютер". Замість схем учителька пропонує дітям стати живим комп'ютером. Пояснює, що учні, які сидять за першою партою, будуть першим блоком сприймання. Вони мають уважно прослухати програму задачі чи прикладу, яку пропонує вчителька і точно передати її на ланцюг передачі (наступні з парт). Кожна дитина вголос подав її в центр комп'ютера, де обробляється інформація. Центр - два найсильніших учнів, які сидять за останньою партою і запитують та відповідають, один одному, тобто працюють у парі доти, доки шляхом аналізу не знайдуть відповіді.

   Готову відповідь діти передають на останню парту другого ряду,   -   у   блок   перевірки,   консультації  і,   якщо   відповідь   не

правильна, другим ланцюгом передачі вона надходить ( повторюється кожним учнем) на першу парту другого ряду. Перша парта другого ряду - блок видачі інформації, тобто дає повну відповідь учительці. Таким чином у розв'язуванні задачі бере участь увесь клас. Ця робота дає змогу задуматися кожній дитині над своїм місцем у класі і своїм рівнем знань, розвиває логічне мислення, вчить користуватися комп'ютером, виховує колективізм.

   Тут вчителька показала, що парна організаційна форма - форма навчання при якій передача інформації відбувається від однієї людини до іншої. I тільки після відповідної підготовки група переводиться на роботу в змінних парах.

При роботі в парах партнери практично весь час розмовляють. Вчитель повинен вміти слухати і чути зразу декілька пар. Учні ж повинні вміти працювати в шумі, навчитись говорити так, щоб чув партнер, але й другим не заважати, слухати і чути товариша, сидіти так, щоб було зручно розмовляти один з одним.

   Щоб підготувати учнів до роботи в парах змінного складу, учні повинні попрацювати в парах постійного складу.

   Для роботи в парах змінного складу, вибирає невелику тему або підтему. Весь матеріал розбиває на порції, а кожну порцію оформляє на карточку. Набір карточок, які містять всю тему називають "Блоком завдань". В блокові завдань від 4 до 9 завдань-карток. Кожна містить ідею, відмінно від ідей інших карток, причому учень може розпочати працювати з довільної карточки і виконувати завдання карток в довільній послідовності. Іншими словами: кожна картка з самостійним входом в тему.